- дубуватий
- -а, -е.1) розм. Те саме, що дубоголовий.2) Твердуватий, з товстою твердою шкірою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дубуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
дубуватість — тості, ж., розм. Властивість за знач. дубуватий 1) … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови